Колега з місцевої газети похвастав документом, який умовно можна назвати ”Пам’яткою бійця-рейдера”. У ній детально описана схема силового захоплення підприємства. Крім того, ознайомив із матеріалом, присвяченим ситуації на ”Таврії”.
За його словами, події в стилі ”екшн” почали розвиватися з тієї миті, як Олександр Сидоренко, директор ”Агропромислової фірми ”Таврія”, головним акціонером якої є Валерій Шамотій (президент корпорації LOGOS), занепокоївся у передчутті зборів акціонерів. Йому стало ясно, що в черговий раз директором рідної ”Таврії” його, найшвидше, не виберуть, тому що впала прибутковість, підприємство почало зазнавати прямих збитків, а росіяни зовсім відмовилися купувати новокаховскі коньяки — через накручену ціну, яка безпосередньо залежить від собівартості продукту. А оскільки Сидоренко має повну свободу дій у виробництві, то і постачальників, природно, підбирає він. Звідси і справедливі підозри членів наглядової ради підприємства в тому, що директор має в цьому свій інтерес.
Члени наглядової ради констатують: ”Із березня 2009 року наглядовою радою ВАТ ”АПФ ”Таврії” виявлено ряд фінансових порушень із боку директора ВАТ ”АПФ ”Таврія” Сидоренко О. М. По виявлених порушеннях наглядова рада затребувала в директора ВАТ ”АПФ ”Таврія” необхідні для повної перевірки фінансові документи, а також запросила його до участі в засіданнях із метою розібратися у виявлених порушеннях”.
Цю схему активно використовують при рейдерских захопленнях |
|
Що робить Олександр Миколайович? Звільняє всю колишню охорону, яка охороняла ”Таврію” багато років, і на її місце наймає нових працівників з охоронної фірми ”Грифон”. Ігнорує прохання наглядової ради про її присутність на засіданнях, а також відмовляє в наданні витребуваних документів. На вікна в будівлі заводоуправління продовжують встановлювати ґрати.
Розповідає колишній керівник одного з підрозділів Управління внутрішніх справ у Дніпропетровській області, а нині генеральний директор ТОВ ”Логос” Микола Скринник:
— В адмінбудівлі ”Таврії”, наскільки мені відомо, зараз перебувають 50 ”бійців”. Ані скільки не сумніваюся, що всі вони офіційно оформлені охоронцями підприємства з 23 липня 2009 року, напередодні передбачуваного захоплення.
Є інформація про те, що операцію по захопленню й утриманню оперативного контролю директором підприємства координує бізнесмен Костянтином Паршин.
”Група Корбана-Паршина, повідомляє antiraider.ua, за даними українських медіа, брала активну участь у конфліктах навколо Дніпропетровського ринку Озерце, Кременчуцького сталеливарного заводу, Кременчуцького нафтопереробного заводу, Нікопольського заводу феросплавів, товариств ”Київгірнафтопродукт”, ”Дніпроенерго”, ”Дніпромлин”, ”Концерн ”Весна”, ”ДОПСОК” тощо. Також відома завдяки своїй участі в конфлікті навколо компанії ”Житомирхліб” на стороні Костянтина Паршина, в активі якого в результаті опинилися три Житомирські хлібзаводи”.
У листопаді минулого року російське інформагенство ”Новий Регіон” повідомило про спробу захопити дніпропетровцями столичну мережу ”Союзпечать” і в подальшому перепрофілювати її в структуру з торгівлі сигаретами: ”У нинішній рейдерскій атаці є так званий ”дніпропетровський слід”. Тому що серед компаній, які задіяні в скупці акцій у акціонерів, підробці документів, є фірми, юридичні та фізичні особи з Дніпропетровська”, — відзначив Олексій Бабанський, заступник голови правління товариства ”Агентство ”Союзпечать”. За його словами, рейдерска атака відбувається шляхом захоплення реєстратора ”Союзпечать” та ”переписування цілого пакету акцій наших акціонерів шляхом фальсифікації документів”.
Про те, що в коньячній Новій Каховці щось не так із демократичними принципами, можна судити і з виступу губернатора Херсона з явними зверненнями до колективу підприємства та із закликом підтримки дій директора.
Так, із прямої мови губернатора області випливає, що директором товариства, на його думку, повинен бути тільки Олександр Сидоренко. Тим самим перекреслено законне право акціонерів ”Таврії” на обрання директора, не говорячи вже про те, що подібні вислови можуть свідчити про корупційні зв’язки чиновника з приватним капіталом.
У той же час міський суд під головуванням судді Матвєєвої виніс рішення, яким заборонив наглядовій раді зміщувати Сидоренко з посади, залишивши за останнім право розпоряджатися власністю та грошима заводу. Цікаво, що рішення було винесене під час перебування судді Матвєєвої у відпустці. А сам позов Сидоренко склав на підставі не задоволення чотирма пунктами із власноруч підписаного контракту, за яким він мовчки пропрацював останні 4 роки.
— Цю схему активно використовують при рейдерских захопленнях, — говорить Вадим Колесніченко, голова підкомітету з питань звільнення суддів і дотримання законності в постійній комісії у справах правосуддя у Верховній Раді України. — Тому суддя, що виносив рішення, особисто мною взятий на замітку. Ми зараз активно займаємося суддями, які три-чотири роки тому виносили подібні вироки. Є домовленість із Міністерством юстиції, і порушимо питання або про кримінальні справи, або про позбавлення статусу судді.